Киев, пл. Соломенская 2, офис 707

Оподаткування спільної діяльності. Розяснення.

ДФС випустила роз’яснення про порядок оподаткування спільної діяльності, враховуючи зміни в Цивільному кодексі України (ЦКУ), які набрали чинності 1 січня 2015 року (лист ДФС № 27555/7/99-99-19-03-02-17 від 29.07.2015 р)

Зокрема повідомляється, що взаємини компаній, що виникають в ході здійснення їх спільної діяльності, регулюються главою 77 ЦКУ.

Учасники договору про спільну діяльність, згідно з п. 1 ст. 1130 ЦКУ, діють спільно без утворення юридичної особи для досягнення вказаної в договорі мети, не забороненої законом, а одному з учасників доручається вести бухгалтерський облік спільного майна за таким договором (п.2. Ст. 1134).

 Принципи розподілу прибутку за договором, відшкодування витрат і збитків, регулюються ст. 1137 та 1137 ЦКУ. Учасники договору, зокрема, встановлюють порядок відшкодування витрат і збитків за домовленістю між собою. Якщо така домовленість спочатку не встановлювалася, то учасники несуть витрати та збитки пропорційно вартості їх вкладеню у спільне майно.

Пропорційно вкладенням розподіляється також і прибуток між учасниками договору, отримана за підсумками їхньої спільної діяльності, якщо не було іншої домовленості та норми розподілу прибутку не визначені в договорі.

Сторона договору, що відповідає за бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи, зобов’язана здійснювати його окремо від результатів своєї господарської діяльності, складати окремий баланс та створювати форми фінансової звітності. Це передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (наказ МФУ від 26.04.2000 № 91, п.19).

 Відповідні форми фінансової звітності та окремий баланс складаються на основі первинних документів про господарську діяльність, занесених в окремі (відкриті для відображення господарських операцій по спільній діяльності) регістрів бухгалтерського обліку (п. 6 П (С) БО 2 «Баланс», наказ МФУ від 31.03 .1999 №87). Вони повинні включатися в баланс учасника договору та його фінансову звітність, при цьому інформація про розрахунки між учасниками договору не відображається. Подавати окремий баланс по спільній діяльності в органи статистики не потрібно.

Іншими словами, оператор спільної діяльності веде окремий баланс, складає звіти про фінансові результати та форми, необхідні учасникам договору про спільну діяльність, і враховує їх при складанні власної фінансової звітності, виходячи з результатів спільної діяльності, власної частки у загальних активах та зобов’язаннях.

 З 1 січня 2015 року ПКУ не передбачає особливий порядок оподаткування спільної діяльності. Зміни були внесені Законом України від 28 грудня 2014 № 71-VIII.

Але все ж платник податку зобов’язаний вести первинні документи, регістри бухобліку, складати фінансову звітність та інші документи, для контролю доходів, витрат та інших показників, що впливають на оподаткування, ведення яких передбачено п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

 Оподатковуваний прибуток за договором визначається через коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень цього розділу (п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

З перерахованого вище випливає, що податок на прибуток за договором про спільну діяльність не сплачується окремо, оскільки нова редакція ПКУ (розділ III «Податок на прибуток підприємств») не передбачає окремого обліку результатів за таким видом договорів.

Однак, Кодекс передбачає, що учасник договору про спільну діяльність без створення юрособи, провідний бухоблік спільної діяльності, зобов’язаний вести окремий бухоблік спільної діяльності, для можливості розрахунку відшкодування збитків та витрат, пов’язаних з договором, розподілу отриманої за договором прибутку.

 Прибуток за договором учасники розподіляють пропорційно долям їх внеску в спільне майно, якщо договором не передбачений інший розподіл. Прибуток за договором про спільну діяльність кожен з учасників зобов’язаний включати до складу свого доходу.