Реалізований товар – це умовне позначення проданого товару. Товар вважається реалізованим в той момент, коли завершені процедури поставки в повному обсязі, а також завершена фінансова операція з оплати того чи іншого товару. Таким чином, за час свого існування товар може стати реалізованим кілька разів. Це обумовлено великою мережею посередників між виробником і споживачем, серед яких дилери, дистриб’ютори, оптові і роздрібні продавці.

Згідно з нормами чинного в Україні законодавства, підприємства / підприємці, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, надання послуг і багатьох інших сферах зобов’язані вести облік складської продукції. При цьому реалізувати товар вони мають право тільки той, який міститься в облікових документах. В іншому випадку продаж (реалізація) неврахованого товару визнається порушенням і обіцяє чималі штрафи для підприємства / підприємця. Однак є винятки – такі вимоги не мають відношення до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та не є зареєстрованим користувачем , як платники податку на додану вартість.

Коли б не надійшов (постачання) товар до місця його передпродажного зберігання, одержувач такого товару зобов’язаний його оприбуткувати – тобто, простими словами, провести інвентаризацію товару, звірити його наявність в повному обсязі з супровідним документом (видаткова накладна, накладна поставки та ін.), а також відповідність його кількості і якості заявленим постачальником характеристикам. Потім інформація про оприбуткований товар має бути внесена у внутрішній реєстр приймаючої сторони. Оприбуткування товару здійснюється з використанням типової стандартної форми накладної №М-11, яка містить таку основну інформацію: найменування товару, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціну, загальну суму, інвентарні номери та порядкові номери записів.

Разом з тим законом передбачено право підприємств / підприємців використовувати при обліку товару інші типові форми первинної бухгалтерської документації, а також форми таких документів розроблених самостійно і затверджених наказом. Такі форми також можуть бути затверджені та в складі внутрішніх документів підприємства, таких як інструкції, положення, правила, порядки. Найчастіше самостійно розроблені форми включаються підприємством в документи іменовані порядком (інструкцією) про облікову політику.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання підприємством / підприємцем власних форм накладних для обліку реалізованих товарів не є порушенням законодавства. Однак лише за умови, що використовувані форми затверджені в установленому законом порядку.

Разом з тим необхідно пам’ятати і про юридичні, бухгалтерські та податкові наслідки реалізації товару. Так, ознаками повної (завершеної) реалізації товару є:

  • передача права власності на товар покупцеві;
  • передача ризиків і вигод, пов’язаних з експлуатацією, споживанням товару;
  • продавець складає з себе повноваження з управління, контролю і обліку товару, достовірно визначається сума виручки від реалізації товару;
  • завершується процес визначення всіх витрат пов’язаних з реалізацією товару (в тому числі витрати на доставку, зберігання та ін.), а також їх обсяги.

Враховувати потрібно і випадки, коли товар через невідповідність заявленим характеристикам може бути повернений продавцю. В такому випадку товар не буде вважатися реалізованим, і продавець знову приймає на себе всі права і обов’язки по його обліку, зберіганню та ін.

Отримайте безкоштовну консультацію від наших фахівців по бухгалтерським послугам.

Заказать обратный звонок

X